Технологія повного засвоєння навчального матеріалу

         Незважаючи на досить широку літературу з проблем технології навчання, їх

 класифікації, групу­вання за певними ознаками мало вивчені, оскільки недостатньо ви­світленим є питання основних ха­рактеристик технологій навчання. Проте існують і такі технології на­вчання, 

які скоріше можна розгля­дати як моделі. Незважаючи на варіативність підходів, 

у вчи­тельському середовищі з'явилися й улюблені технології і моделі на­вчання. За останні 

20 років у шко­лахУкраїни прижилася техноло­гія повного засвоєння навчально­го матеріалу , яку запропонували психологи : Дж. Керолл та Б.Блум.

    Розподіл успішності пояснюється відповідним розподілом здібностей до навчання. В традиційному навчанні завжди фіксовані параметри умов навчання (однаковий для всіх навчальний час, спосіб подання інформації та ін.). Незафіксованими залишаються результати навчання, які характеризуються помітним розподілом.

      Дж. Керолл запропонував зафіксувати саме результати навчання. У цьому випадку всі параметри умов будуть змінюватись внаслідок підстроювання під досягнення усіх учнів заздалегідь заданого результату.

     Цей підхід був розвинутий Б. Блумом. Він запропонував, що здібності учня визначаються його темпом навчання не при фіксованих, а при оптимально підібраних для конкретної дитини умовах. Б. Блум вивчав здібності учнів у процесі навчання різних дисциплін в умовах, коли час на вивчення матеріалу не обмежувався. На основі цього він виділив три групи учнів:

1. малоздібні учні(близько 5 %), які не в змозі досягнутих заздалегідь поставленого рівня знань і умінь навіть при великому терміні навчання;
2. талановиті учні(близько 5 %), які можуть вчитися у високому темпі, виконувати складні завдання;
3. звичайні діти(близько 90 %), здібності до засвоєння знань та вмінь яких визначаються витратами навчального часу.

    На основі цього аналізу була висунута пропозиція:при правильній організації навчання і особливо при знятті жорстких часових обмежень близько 95 % учнів можуть повністю засвоювати весь зміст навчання.

    Взаємозв’язок між здібностями учнів та їх результатами є значним (r=0,7) – коефіцієнт кореляції між результатами навчання і здібностями. Якщо оптимізувати умови навчального процесу (перш за все за темпом навчання), то навчальний матеріал засвоюють майже всі учні. В цьому випадку взаємозв’язок між здібностями учнів і результатами навчання значно знижується, тобто високих результатів досягають учні не тільки з високими здібностями.

     Отже, характерною рисою навчання на основі повного засвоєння є фіксація навчальних результатів на достатньо високому рівні, яких повинні досягнути практично всі учні.

Дж. Блок, Л. Андерсон та інші розробили на практиці загальнодидактичну систему повного засвоєння.

Навчальний процес за технологією повного засвоєння

1. Установка для вчителя: усі учні мають здібності повністю засвоїти необхідний навчальний матеріал.

Задача вчителя: правильно організувати навчальний процес, щоб дати учням таку можливість.

Визначитиу чому полягає повне засвоєння, які результати повинні бути досягнуті всіма учнями.

1. Учитель визначає еталон (критерії) повного засвоєння (конкретизація цілей). На цій основі складаються тести для перевірки досягнення цілей з усього матеріалу.
2. Детальний аналіз навчального матеріалу та додаткова його переробка.

• Навчальний матеріал розбивається на окремі фрагменти (навчальні одиниці, модулі). Кожен фрагмент є цілісним розділом навчального матеріалу. Також орієнтиром при розбивці на розділи слугує термін вивчення матеріалу (3-4 уроки).
• Визначаються результати вивчення розділів-модулів, складаються тести з кожного розділу.
• Поточні тести мають діагностичний характер і не слугують основою для виставлення оцінок. Оціночне судження здійснює вчитель за результатами тесту «зарах-незарах» (засвоїв-не засвоїв). Призначення цих тестів – виявити необхідність колекційної роботи.

4. Підготовка альтернативних "корекційних" навчальних матеріалів з кожного з тестових питань.

     

Реалізація технології повного засвоєння

1. Орієнтація учнів в роботі за системою повного засвоєння.
2. Навчання кожного з навчальних одиниць у напрямі повного засвоєння.
3. Оцінка повноти засвоєння матеріалу в цілому кожного з учнів.

Сумативна оцінка (підсумкова) може бути виражена двома шляхами:

• через чітко сформульований опис дій учня (див.постановка цілей навчання питання 1);
• через вказану кількість правильних відповідей (від 80 % до 90 % правильних відповідей).

4. Роз’яснення значення оцінка кожному учню.