Блог Литвиненко Тетяни: Дистанційне навчання астрономія 11 кл.

Дата уроку :15.01.21
Тема уроку:

Дата уроку : 28.05.20
Тема уроку: Підсумкова контрольна робота.

1. Усі твердження, за винятком одного, правильні. Вказати неправильне твердження. Астрономія — це наука:

а) про небесні світила;

б) про закони руху небесних світил;

в) про можливість за розташуванням планет на небі передбачати хід подій на Землі;

г) про будову й розвиток небесних світил;

д)про будову й розвиток Всесвіту в цілому.

2. Хто розвивав теорію про будову Всесвіту, згідно з якої існує життя на

інших планетах?

а) К. Птолемей; б) Й. Кеплер; в)М. Коперник; г)Г. Галілей; д)Дж. Бруно.

3. Геліоцентрична система пояснює петлеподібний рух планет:

а) різницею швидкості руху Землі і планети по орбітах;

б) оберненням Землі навколо осі;

в) сполученням руху Сонця по екліптиці і руху планет навколо Сонця;

г) зміною швидкості руху планети по орбіті;

д) взаємним тяжінням планет.

4. Які причини стимулювали зародження і розвиток астрономії?

1) практична потреба людей;

2) астрологічні передбачення;

3) бажання людської думки проникнути в суть речей усвідомити справжнє місце Землі й людини у Всесвіті, пізнати закони, за якими рухаються світила і які визначають їхнє народження, будову та подальший розвиток.

а) 1 і 2; б) 3 і 1; в) 2 ІЗ; г) 1,2,3; д) правильних відповідей немає.

5. В астрономії розроблено декілька систем небесних координат. Найвідоміші

з них такі:

1) горизонтальна;

2) перша екваторіальна система координат;

3) друга екваторіальна система координат.

а) 1 і 2; б) 2 і 3; в) 1 і 3; г) 1,2,3; д) правильних відповідей немає.

6. Яка із запропонованих нижче послідовностей правильна для зміни

зовнішнього вигляду Місяця для спостерігача на Землі?

а) Новий Місяць → Перша чверть → Повний Місяць → Остання чверть;

б) Новий місяць → Перша чверть → Третя чверть → Повний Місяць;

в) Повний Місяць → Третя чверть → Перша чверть → Новий Місяць;

г) Остання чверть → Повний Місяць → Перша чверть → Новий Місяць;

д) Перша чверть → Повний Місяць → Перша чверть → Новий Місяць.

7. Відношення кубів більших півосей орбіт двох планет дорівнює 16. Отже,

період обертання однієї планети більше періоду обертання другої:

а) у 8 разів; б) у 4 рази; в) у 2 рази; г) у 16 разів; д) у→ 32 рази..

8. Хто першим провів телескопічні спостереження?

а) Й. Кеплер; б) Дж. Бруно; в) Г. Галілей;г) К. Птолемей; д) М. Коперник.

9. Основними функціями телескопа є:

1 ) збір випромінювання від небесних світил;

2) створення у своїй фокальній площині зображення об'єкта чи певної ділянки неба;

3) збільшення кута зору, під яким спостерігаються небесні тіла.

а) 1 і 2; б) 2 і 3; в) 1 і 3; ґ) 1,2,3; д)правильної відповіді немає.

10. До планет земної групи належать:

а) Меркурій, Венера, Земля, Сатурн;

б) Венера, Земля, Марс, Юпітер;

в) Меркурій, Венера, Земля, Марс;

г) Юпітер, Сатурн, Уран, Нептун;

д) Сатурн, Юпітер, Венера, Земля, Марс.

11. З усіх відомих типів телескопів виберіть той, за допомогою якого можна спостерігати процеси в ядрі Сонця:

а) оптичний телескоп;

б) радіоінтерферометр;

в) гамма-телескоп;

г) нейтринний телескоп.

д) радіотелескоп.

12. Явище парникового ефекту відіграє вирішальну роль у :

1) підвищенні температури на поверхні Венери до 470-480°С;

2) переорієнтації геомагнітного поля Землі;

3) пом'якшенні клімату Землі.

а) 1 і 3; б) 2 і 3; в) 1 і 2; г) 1,2,3; д) правильної відповіді немає.

13. Астероїди — малі планети Сонячної системи, розташовані між орбітами:

а) Марса і Сатурна;

б) Марса і Юпітера;

в) Венери і Нептуна;

г) Сатурна і Марса;

д) Меркурія та Урана.

14. Усі твердження, за винятком одного, правильні. Вказати неправильне твердження.

До складу Сонячної системи входять:

а) вісім великих планет і понад вісімдесят їхніх супутників;

б) кілька десятків тисяч малих тіл або астероїдів розмірами від 10 до 1000 км, безліч метеорних тіл з розмірами меншими за 1 км — так званих метеороїдів;

в) сузір'я;

г) комети;

д) міжпланетні пил та газ.

Чекаю на фотозвіт!!!!

Дата уроку : 21.05.20
Тема уроку: Повторення.
Домашнє завдання : підготуватися до річної контрольної роботи.

Дата уроку : 14.05.20
Тема уроку: Людина у всесвіті. Пошук життя за межами землі.

Домашнє завдання : підготувати реферат до даної теми.

Дата уроку : 07.05.20
Тема уроку: Всесвіт. Походження та еволюція всесвіту. Історія розвитку уявлень про всесвіт. Спостережні основи космології.
Опрацювати наступні завдання.

Дата уроку : 30.04.20
Тема уроку:Зоряні системи -Галактики. Світ Галактик.
Опрацювати наступні завдання.

Дата уроку : 23.04.20
Тема уроку: Наша Галактика. Молочний шлях. Місце сонячної системи в галактиці.
Дати відповіді на наступні завдання.

Дата уроку : 16.04.20
Тема уроку: Фізично змінні зорі. Нейтронні зорі. Чорні діри.
Дати відповіді на наступні завдання.

Дата уроку : 09.04.20
Тема уроку: Подвійні зорі. Маса зір. Планетні системи інших зір. Еволюція зір. Білі карлики.

Існують і поодинокі, і подвійні, і кратні зорі, змінні зорі різних типів, нові й наднові, надгіганти і карлики, зорі найрізноманітніших розмірів, світностей, температур і густин. Чи не створюють вони хаос фізичних характеристик? Виявляється, ні

Узагальнюючи здобуті дані про зорі, встановили ряд закономірностей між ними. Зіставляючи відомі маси і світності зір, переконуємося, що із збільшенням маси швидко зростає світність зір: L » m3, 9. За цією так званою залежністю "маса - світність" можна визначити масу поодинокої зорі, знаючи її світність (білі карлики цій залежності не підлягають).

Для найпоширеніших типів зір справджується формула:

L » R5, 2, де R - радіус зорі. В усіх випадках береться повна світність. Ці формули показують, що включені до них фізичні характеристики зір взаємопов'язані.

Надзвичайно великий інтерес становить зіставлення світності зір з їхніми температурою і кольором. Цю залежність подано на: діаграмі "колір - світність" (К - С) (діаграма Герцшпрунга - Рессела, див. задній форзац). На цій діаграмі по осі ординат відкладають логарифми світностей чи абсолютні зоряні величини М, а по осі абсцис - спектральні класи, або відповідні їм логарифми температур, або величину, яка характеризує колір. Точки, що відповідають зорям з відомими характеристиками, розміщуються на діаграмі не хаотично, а вздовж деяких ліній - послідовностей.

Більшість їх розміщується вздовж похилої лінії, що йде зліва зверху вправо вниз. У цьому напрямі зменшуються одночасно світності, радіуси й температури зір. Це головна послідовність. На ній. стрілкою позначено положення Сонця як зорі - жовтого карлика. Паралельно головній послідовності розміщується послідовність субкарликів, які на одну зоряну величину слабші, ніж зорі головної послідовності з такою самою температурою. Угорі паралельно осі абсцис розміщена послідовність надгігантів. У них колір і температура різні, а світність майже однакова.

Від середини головної послідовності вправо вгору відходить послідовність червоних гігантів. Нарешті, внизу містяться білі карлики з різними температурами. Біло-голубу послідовність становлять зорі, що спалахують як нові, та інші типи гарячих зір.

Належність зорі до тієї чи іншої послідовності можна розпізнати за деякими деталями в її спектрі.

Як бачимо, в природі не існує довільних комбінацій маси, світності, температури й радіуса. За теорією місце зорі на діаграмі К - С визначається насамперед її масою і віком, отже діаграма відображає еволюцію зір.

Чим масивніша зоря, тим вища температура в її надрах і тим швидше "вигоряє" водень, перетворюючись у гелій. Голубі зорі, що належать до головної послідовності, "спалюють" водень за 106-107 років, а такі, як Сонце, лише за 10'° років. Внутрішньої енергії Сонця вистачить ще на мільярди років.

З вигорянням водню в центрі зорі її еволюція прискорюється. Зоря перетворюється у червоний гігант. У щільному й гарячому ядрі в червоних гігантах відбувається реакція синтезу вуглецю з гелію. Із зменшенням запасів гелію ця реакція припиняється. Зоря стискується, переходить у стан білого, надзвичайно густого карлика. Маючи невелику поверхню (і тому витрачаючи мало енергії), білий карлик може світити дуже тривалий час. Так відбувається еволюція Сонця й зір, маса яких не перевищує його масу.

У зоряному Всесвіті відбуваються не тільки повільні зміни, а й швидкі, навіть катастрофічні. Наприклад, за час порядку року звичайна на вигляд зоря спалахує як наднова і приблизно за той самий час її яскравість спадає.

Внаслідок цього вона, мабуть, перетворюється в крихітну зорю, розміром близько 10-20 км, яка складається з нейтронів і обертається з періодом порядку секунди й швидше (нейтронну зорю), її густина зростає до густини атомних ядер (1016 кг/см³) і вона стає могутнім випромінювачем радіо- й рентгенівських променів, що, як і її світло, пульсують з періодом обертання зорі. Прикладом такого пульсара, як їх називають, є слабка зірочка в центрі Крабрподібної радіотуманності, що розширюється. Залишків спалахів наднових зір у вигляді пульсарів і радіотуманностей, на зразок Крабо-подібної, відомо вже багато.

Нейтронні зорі - це кінцева стадія еволюції зір з ненабагато більшою, ніж у Сонця, масою.

Вважають, що зорі з масою, яка значно перевищує сонячну, завершують свою еволюцію, перетворюючись в об'єкт великої густини розміром приблизно як нейтронна зоря, гравітаційне поле якого перешкоджає випромінюванню світла. Такий об'єкт називають чорною дірою.

Білі карлики, нейтронні зорі й чорні діри, існування яких передбачено теорією, але ще не підтверджено спостереженнями, є кінцевими стадіями еволюції зір різної маси. Із речовини, викинутої зорями, у майбутньому можуть утворюватися зорі нового покоління. В цілому процес формування й розвитку зір стає зрозумілим, якщо розглядати їх як складову частину всієї зоряної системи - Галактики.

Опрацювати практичну роботу : крім 7 завдання !!!!