фізика , 7 кл, 2022/2023

середа, 5 січня 2022 р.

Готовність педагога до інноваційної діяльності – вимога сучасної освіти


     

       Професійна готовність є закономірним результатом спеціальної підготовки, самовизначення, освіти й самоосвіти, виховання й самовиховання. Це  психічний, активно-дієвий стан особистості, складна її якість, система інтегрованих властивостей. Така готовність регулює діяльність, забезпечує її ефективність. Однією з важливих якостей педагога, умов успішності його як професіонала є готовність до інноваційної діяльності.


      Педагогічні інновації, як і будь-які інші нововведення, породжують проблеми, пов´язані з необхідністю поєднання інноваційних програм з державними програмами виховання і навчання, співіснування різних педагогічних концепцій. Вони потребують принципово нових методичних розробок, нової якості педагогічного новаторства. Не менш гострими є проблеми адаптації нововведення до нових умов. Часто вони спричинені намаганнями пристосувати до конкретних умов педагогічні технології, елементи змісту навчання й виховання.


    Успішність інноваційної діяльності передбачає, що педагог усвідомлює практичну значущість різних інновацій у системі освіти не лише на професійному, а й на особистісному рівні. І включення педагога в інноваційний процес  відбувається  з  урахуванням його професійної та особистісної готовності до інноваційної діяльності.


    Інноваційна компетентність педагога — система мотивів, знань, умінь, навичок, особистісних якостей педагога і забезпечує ефективність використання нових педагогічних технологій у роботі з дітьми.


   Компонентами інноваційної компетентності педагога є поінформованість про інноваційні педагогічні технології, належне володіння їх змістом і методикою, висока культура використання інновацій у навчально-виховній роботі, особиста переконаність у необхідності застосування інноваційних педагогічних технологій.

    Готовність до інноваційної діяльності є внутрішньою силою, що формує інноваційну позицію педагога. За структурою це складне інтегративне утворення, яке охоплює різноманітні якості, властивості, знання, навички особистості. Як один із важливих компонентів професійної готовності, вона є передумовою ефективної діяльності педагога, максимальної реалізації його можливостей, розкриття творчого потенціалу.

  Важливо, щоб вчитель  спрямовував  навчально-виховний процес на особистість вихованця, вибудовував свою професійну діяльність так, щоб кожен учень мав необмежені можливості для самостійного і високоефективного розвитку. 

   Педагог інноваційного спрямування під час навчально-виховного процесу вміє реалізовувати:

– педагогічний гуманізм (довіра до вихованців, повага до їх особистості, гідності, впевненість у своїх здібностях і можливостях);

– емпатійне розуміння вихованців (прагнення і вміння відчувати іншого як себе, розуміти внутрішній світ вихованців, сприймати їх позиції);

– співробітництво (поступове перетворення вихованців на співтворців педагогічного процесу);

– діалогізм (уміння слухати дитину, цікавитися її думкою, розвивати міжособистісний діалог на основі рівності, взаємного розуміння і співтворчості);

– особистісна позиція (творче самовираження, за якого педагог постає перед вихованцями не як позбавлений індивідуальності функціонер, а як особистість, котра має свою думку, відкрита у вираженні своїх почуттів, емоцій).


У сучасних умовах інноваційна діяльність педагога  відповідає основним принципам:

1. Принцип інтеграції освіти. Передбачає посилену увагу до особистості кожної дитини як вищої соціальної цінності суспільства, орієнтацію на формування громадянина з високими інтелектуальними, моральними, фізичними якостями.

2. Принцип диференціації та індивідуалізації освіти. Налаштовує на забезпечення умов для повноцінного вияву і розвитку здібностей кожного вихованця.

3. Принцип демократизації освіти. Дотримання його зобов´язує до створення передумов для розвитку активності, ініціативи, творчості учнів і вчителів, зацікавленої їх взаємодії, широкої участі громадськості в управлінні освітою.

       Реалізація цих принципів вимагає переходу від нормативної до інноваційної, творчої діяльності, що передбачає зміну характеру освітньої системи, змісту, методів, форм, технологій навчання й виховання. Метою освіти за таких умов є вільний розвиток індивідуальних здібностей, мотивів, особистісних цінностей різнобічної, творчої особистості.

      Готовність педагога до інноваційної діяльності визначають за такими показниками:

1) усвідомлення потреби запровадження педагогічних інновацій у власній педагогічній практиці;

2) інформованість про новітні педагогічні технології, знання новаторських методик роботи;

3) зорієнтованість на створення власних творчих завдань, методик, налаштованість на експериментальну діяльність;

4) готовність до подолання труднощів, пов´язаних зі змістом та організацією інноваційної діяльності;

5) володіння практичними навичками освоєння педагогічних інновацій та розроблення нових.

             Ці показники виявляють себе не ізольовано, а в різноманітних поєднаннях і взаємозв´язках. Зокрема, потреба у нововведеннях активізує інтерес до найсвіжіших знань у конкретній галузі, а успішність власної педагогічної інноваційної діяльності допомагає долати труднощі, шукати нові способи діяльності, відстоювати новаторські підходи у взаємодії з тими, хто їх не сприймає.

     

Сьогодні активно реалізується ідея неперервної проектної освіти. Суспільству потрібен не виконавець, а творча  особистість. Проектне навчання, яке я використовую у своїй діяльності і є інноваційною  технологією, яка формує творчу особистість,  створює унікальні передумови для розвитку творчих здібностей  і самостійності учнів в осягненні нового, стимулюючи їх природну допитливість і творчий потенціал. 

    Звернення до проектної технології невипадкове. В її основі лежить дослідження певної проблеми, що передбачає високий рівень творчої  активності учнів. Відбувається відхід від традиційної форми проведення, надається свобода у виборі теми, методів, форм роботи.   Знаючи, що   кожна дитина – неповторна індивідуальність, з своїми здібностями до різних видів творчості перед собою я поставила важливе завдання - пробудити чи розвинути те  творче зернятко,  яке є в кожній особистості, бо закладене там природою;  допомогти  знайти себе в житті. Розвивати творчі здібності дітей – це можливість помандрувати у світ кожної дитини через її розповіді, малюнки, казки, вірші. Це можливість познайомитися із захопленнями, найзаповітнішими мріями дітей. Це вихід на особистість дитини. 

           Участь у продуктивних видах діяльності зацікавлює дитину, спонукає  до процесу творчості, формує творчі здібності, розвиває творчість.  


    Готовність до інноваційної педагогічної діяльності формується не сама по собі, не у віртуальних розмірковуваннях, а під час педагогічної практики, і є показником його здатності нетрадиційно вирішувати актуальні для особистісно-орієнтованої освіти проблеми.







Немає коментарів:

Дописати коментар