Акмеологія

           Акмеологія об’єднала  зусилля багатьох учених , котрі зосередились на вивченні особистісних , психолофізіологічних характеристик фізично і психічно зрілої дорослої людини, на з’ясуванні об’єктивних і суб’єктивних чинників , що дають їм змогу найкраще  реалізуватись. Одним із її перших засновників був російський психолог Борис Ананьєв. Спершу акмеологія досліджувала чинники , що забезпечують вищий рівень досягнень у будь – якій галузі діяльності зрілих дорослих людей. Однак подальші розвідки вчених засвідчили , що розвиток умінь і навичок , набуття соціально – морального досвіду , ціннісного ставлення до діяльності , мотиваційної готовності , які є від’ємними показниками майстерності й професіоналізму  , закладаються у людини ще з дитинства. Зрілою людиною не народжується , стан зрілості не з’являється у неї несподівано й відразу. Вияв його залежить від попередніх етапів розвитку індивіда.

       Традиційно акмеологія виконує такі завдання : обґрунтування феноменології акме ; вивчення об’єктивних та суб’єктивних чинників , що визначають якісно – кількісні характеристики акме; розкриття закономірностей та механізмів , необхідних для досягнення людиною своїх висот. Йдеться про ступінь зрілості особистості і вершину цієї зрілості , яка засвідчує , наскільки людина реалізувала себе як громадянин , спеціаліст , професіонал , а також про умови й чинники , які цьому сприяли або не сприяли. Для акмеології показовою характеристикою зрілості є визнання у групі соціально – психологічних властивостей та якостей індивіда. Високе соціально – групове визнання особистості не тільки компенсує , а й виправдовує її невдачі у сфері міжособистісних стосунків. Відсутність визнання породжує психологічний дискомфорт , незадоволеність людини своєю діяльністю . Індивід , котрий не здобув визнання ні на груповому , ні на особистісному рівні , часто переживає психологічну кризу особистості. Здебільшого невизнаність є свідченням нереалізованості індивіда у професійній сфері.

      Для суспільства надзвичайно важливо продовжити найактивніший творчий період життя людини. Досягненню цього сприяють : правильна організація часу; висока етична і професійна культура , активність у виборі життєвого шляху; культура спілкування ; вміння забезпечити відповідність своїх здібностей і типологічних особистісних властивостей з умовами життя; урахування впливу етнопсихологічного середовища на розвиток і становлення особистості ; уміння долати суперечності мікросередовища та особистості Є що детермінують поведінку індивіда; використання науково обґрунтованого алгоритму продуктивного розв’язання завдань розвитку зрілої людини; самовдосконалення особистості , усвідомлення нею своїх можливостей , ставлення до себе як до суб’єкта , творця свого життя. А тому акмеологічні підходи  починаються застосовувати ще зі шкільних лав.

      Предметом шкільної акмеології є:

·        соціально зрілий випускник, готовий до самовизначення;

·        взаємодія суб'єктів педагогі­чного процесу в цілісній системі освіти, саморозвиток суб'єктів пе­дагогічного процесу засобами ос­вітньої діяльності в школах ново­го типу, що забезпечують підвищений рівень освіти.

       Завданнями шкільної акмеології є:

·        дослідження залежності між рівнями досягнутих результатів діяльності та способами розв'язан­ня завдань, виявлення факторів, що забезпечують певний результат індивідуального розвитку вчи­теля та учня;

·        моделювання педагогічних систем і стратегій для досягнення вершин індивідуальної, групової та колективної навчально-пізна­вальної діяльності учнів і профе­сійної діяльності вчителів, їхньої творчості;

·        дослідження розвитку люди­ни на всіх рівнях навчання в школі.

Для шкільної акмеології провідними є ті категорії та наукові поняття, що відбивають якісні ха­рактеристики розвитку людини й освітніх систем: зрілість (шкільна, соціальна, особистісна, вікова, про­фесійна), професіоналізм, успіх, досягнення, висока мотивація до­сягнень, інтеграція, продуктивність тощо.

Шкільна акмеологія як наука розвивається в трьох основних напрямках: методологія й теорія, практична акмеологія (розвиток освітніх систем і людини в їхніх умовах), акмеметрія (вимір якості розвитку).

Одне із завдань практичної ак­меології - розробка й реалізація на практиці акмеологічної кон­цепції школи в сучасних умовах освіти. Ідея акмеологічної школи відповідає Національній доктрині освіти України, що визначає голов­ними завданнями розвиток твор­чих здібностей учнів і створення умов для розвитку особистості учнів загалом.

        Акмеологічна школа - це шко­ла цілісного і стійкого розвитку

людини на духовно-моральніи ос­нові.

Основні ознаки акмеологічної школи полягають у таких положен­нях:

1.           Мета школи - цілісний роз­виток людини.

2.     Наявність у школі акмеологічного середовища, атмосфери прагнення до успіху, творчості.

3.     Наявність акмеологічної кон­цепції виховання, мета якого - формування життєвої стратегії стійкого розвитку особистості й індивідуальності.

4.     Акмеологічна позиція вчите­ля як показник його професійної зрілості.

5.     Людинознавство як суть змісту загальної середньої освіти.

6.     Запровадження акмеологіч­них технологій - технологій забез­печення                                         успіху.

7.     Акмеологічна забезпечення педагогічного процесу - системна діагностика, реалізація техно­логії акмеологічного супроводу учня на сходинах навчання.

8.     Акмеологічний рівень діяль­ності педагогічного колективу.

9.     Взаємодія з батьками як су­б'єктами педагогічного процесу.

10.                       Школа розвитку, творчості, успіху.

     Акмеологічне забезпечення  педагогічного процесу - необхідна умова

             підвищення його якості в сучасній школі.

Тільки тоді можна досягти високих результатів у на­вчанні, вихованні й розвитку шко­ляра, коли педагогічний вплив на нього спирається на всебічне вив­чення його особистості, на систем­ну діагностику його розвитку як людини. Розвиток, виховання, на­вчання й збереження здоров'я людини здійснюються у взаємо­зв'язку на кожному щаблі безпе­рервної освіти: сім'я, дошкільні установи, школа, система додаткової освіти.

Інтерактивні методи навчанння на уроках математики

ЗМІСТ

Вступ………………………………………………………………………………3

Розділ 1. Інтерактивні методи навчання.

            1.1. Формування інтерактивних технологій навчання ……………4

            1.2. Інтерактивні методи навчання на уроках

                   математики ………………………………………………………….6

Розділ 2. Методичний матеріал .

            2.1..ВІДКРИТІ УРОКИ…………………………………………………18

            2.2. ПОЗАКЛАСНА РОБОТА З МАТЕМАТИКИ…………………...23

ВСТУП

Процес  навчання – це автоматичне викладання навчального матеріалу в голову учня. Адже куди важливіше навчити , ніж просто розповісти . Цей процес потребує напруженої розумової діяльності учня та його власної активної участі у цьому процесі. Цю мету і переслідує застосування інтерактивних технологій у процесі засвоєння знань.

      Інтерактивні технології - це порівняно новий, творчий, цікавий підхід до організації навчальної діяльності учнів.

      Слово “інтерактив" походить від англійського слова “interact”. “Inter” - це взаємний, “act” - діяти. Інтерактивний - здатний взаємодіяти або перебувати в режимі бесіди, діалогу з будь-чим (наприклад, комп'ютером) або з будь-ким (людиною).

      Сутність інтерактивного навчання полягає в активному залученні всіх учнів до процесу пізнання. Це співнавчання, взаємонавчання( колективне, групове, навчання в співпраці), де вчитель і учень є рівноправними суб'єктами навчання. Вчитель є рівноправними суб'єктами навчання. Вчитель виступає в ролі організатора, лідера групи.Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, спільне розв'язання проблем

    Високий рівень успішності учнів не завжди поєднується з високим рівнем творчої обдарованості. У зв'язку з цим потрібно намагатися створити сприятливі умови для самовираження кожної дитини в різних видах діяльності, в тому числі й навчально-творчій.

    Саме уроки математики дають виключні можливості прищеплювати інтерес до творчих пошуків, виховувати в дітей бажання шукати нові, кращі шляхи виконання дорученої справи.

 

ФОРМУВАННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НАВЧАННЯ

     Аналіз історичних джерел показав , що застосування різних прийомів інтерактивного навчання відбувалося ще за античних часів. На проблему розвиваючого навчання у взаємодії вказуваои такі філософи , як Конфуцій , Сократ , Платон та інші.

     Зокрема , при Конфуції навчання проводилось методом вільних бесід і взаємних роздумів. Дискусії проходили в основному між учнями. Конфуцій , слухаючи їх , лише вставляв репліки , виказував окремі зауваження і судження , задавав питання для роздумів. Основною його метою було не озброєння учнів конкретними знаннями , а їх ґрунтовний загальний розвиток , моральний і духовний ріст.

     Погляди Сократа є багато в чому спільними з поглядами Конфуція , зокрема  організація на загальний розвиток дитини та використання бесіди як методу навчання та виховання. В його бесідах оригінально вирішувалась проблема розвиваючого навчання. Шлях приведення до пізнання істини через запитання і відповіді стали називати ”сократівським методом”. Пізніше , іаж до наших днів, загальна ідея ”сократівського  методу” в тій чи іншій мірі використовується в методі ”навідних запитань”, в проблемному  навчанні та інших підходах з установкою на активізацію пізнавальної діяльності тих, хто навчається.

      В середні віки ідеї розвиваючого навчання були заборонені і почали нове життя лише в епоху Відродження. Ідея розвитку в процесі навчання найбільш повно була розгорнута М.Монтенем в його ”Дослідженнях”. Він іронічно описує схоластичний метод навчання , коли без відпочинку “ бдженять у вуха”, заставляючи лише вислуховувати та запам’ятовувати інформацію в готовому вигляді. Натомість він наголошував на тому , щоб розвивати розум ; щоб вихователь ” не вдовбував” знання в голову учня, а навчав їх пошуку , і щоб учні самі робили висновки про істинність пізнаного і вдосконалювали таким чином розумові сили. Натомість Ж.Ж.Руссо бачив головним в процесі навчання не заповнення  голови учня через  заучування , зубріння, а устремління й готовність його самостійно знаходити істину. Навчання , на його думку , потрібно будувати через вправи спільного пошуку , вільно і без насилля, шляхом пробудження і вдоволення цікавості. Значну увагу розвиваючому навчанню у співпраці приділяли російські та українські педагоги. Пізніше певні елементи інтерактивного навчання використовували у своїй практиці майже усі педагоги.

    Д. І.Писарєв , говорячи про розвиток тих , хто навчається , зосереджував увагу на “дослідному методі” спроб і помилок, що допомагає шукати і знаходити правильне рішення. К.Д.Ушинський  приділив велику увагу спостереженню , мові , мисленню, вважав свободу необхідною умовою розвитку тих, хто навчається.

    Вже педагоги нашої сучасності почали більш приділяти увагу ігровій діяльності як активному та важливому методу навчальної діяльності. Спочатку вона розглядалась основним елементом на початковому етапі навчання , та пізніше почала застосовуватись в старших класах та студентських колективах.

   

ІНТЕРАКТИВНІ МЕТОДИ НАВЧАННЯ НА УРОКАХ МАТЕМАТИКИ

     Мій досвід роботи свідчить про те, що однією з ефективних форм навчання є інтерактивне. Це форма організації пізнавальної діяльності, що має конкретну, передбачену мету - створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчує свою необхідність, зможе розкрити свої здібності й продемонструвати знання з предмета, відчути впевненість у собі.

Під час інтерактивного навчання навчальний процес здійснюється за постійної активної участі всіх учнів. Інтерактивне навчання вимагає від кожного учня вміння спілкуватися один з одним, мислити, приймати рішення. Залежно від інтерактивних форм учень навчається опрацьовувати інформацію, робити опорні схеми, алгоритми та конспекти, передавати свої знання іншим, висловити власні думки, розв'язувати та складати різноманітні різнорівневі завдання, оцінювати самостійно роботу свою та інших учнів.

     Виходячи зі специфіки математики (учень висловлює свої думки на базі основних понять та вмінь та вмінь писати рівняння, розв'язувати задачі, складати формули, порівнювати) до досвіду роботи за інтерактивними методами, хочу зупинитися на деяких з них.

     Математика дуже тісно пов'язана з побутом, промисловістю, сільським господарством та будівництвом, тому дуже вдалим є метод "асоціативний кущ". Він дозволяє сприймати науку та життя як одне ціле, що є дуже важливим для підвищення зацікавленості учнів у математиці.

     Сутність інтерактивних методів полягає в тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної активної взаємодії учнів. Це - співнавчання, взаємонавчання (колективне, групове, навчання в співпраці), де учень і вчитель є рівноправними, рівнозначними суб'єктами навчання. На своїх уроках намагаюся бути організатором процесу навчання. Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, спільне розв'язання проблем. Воно ефективно сприяє формуванню навичок і вмінь, виробленню цінностей, створенню атмосфери співробітництва, взаємодії. Під час інтерактивного навчання учні вчаться бути демократичними, спілкуватися з іншими людьми, критично мислити, приймати продумані рішення, виховуються почуття толерантності.

     Інтерактивне навчання суттєво впливає на свідомість і почуття особистості з метою виховання компетентного й відповідального учня який є вільною і водночас законослухняною, високоморальною, соціально та політично активною особистістю, повноправним членом шкільного колективу; на формування в учнів громадських поглядів, почуттів та переконань, належної поведінки, єдності слова і діла.

     Інтерактивні вправи на уроках математики зорієнтовані на:розвиток належності мислення школярів, певної самостійності думок: спонукають учнів до висловлення своєї думки, стимулюють вироблення творчого ставлення до будь-яких висновків, правил тощо. Деякі з інтерактивних вправ (наприклад, „ Робота в парах", „ Робота в групах", „ Карусель", „ Пошук інформації" та інші) спрямовані на самостійне осмислення матеріалу, допомагають замислитися (" Чи справді це так?"), дослідити факти, проаналізувати алгоритм розв'язків, розуміти їхню суть, перевірити і себе і свого товариша, знайти помилку;розвиток опору до навіювання думок, зразків поведінки, вимог інших: спонукають учнів до відстоювання власної думки, створюють ситуацію дискусії, зіткнення думок. Застування вправ „ Аналіз ситуації", „ Вирішення проблем", вчать дітей протистояти тиску більшості, відстоювати свою думку. Виявити помилку у судженнях, відповідях, вказати за неї і довести це спонукає завдання, де вчитель допускає помилки. Коли в завданнях наявна певна проблемна ситуація, то розв'язання їх в умовах інтерактивних технологій активно стимулює діяльність мислення, спрямовану на подолання протиріччя, непорозумінь. Через зіткнення поглядів учні осягають суть, причини дій, вчинків;

вироблення критичного ставлення до себе, уміння бачити свої помилки та адекватно ставитися до них; сприяють розвитку таких умінь, як бачити позитивне і негативне не тільки в діях товаришів, а й у власних; порівнювати себе з іншими й ретельно себе оцінювати. Ці вправи сприяють самопізнанню особистості і на цій основі взаєморозумінню вчителів і учнів та розумінню школярами вимог і критичних зауважень учителя. А розуміння власних дій є необхідним для формування дисциплінованої поведінки. Завдяки правильному, адекватному усвідомленню не лише позитивного, а й негативного у власній поведінці, діях, навчанні виникає критичне ставлення до себе, що конче потрібне насамперед для сприймання вимог інших;розвиток пошукової спрямованості мислення, прагненню до знаходження кращих варіантів вирішення навчальних завдань: передбачають вправи, які ставлять дітей у реальну ситуацію пошуку. Інколи вони пропонують нестандартні виходи із ситуацій, які ми, дорослі, часто відкидаємо як нереальні, неможливі. Такий категорійний підхід до ідей дитини гальмує в неї бажання ділитися власними ідеями, підриває віру у свої можливості. У процесі інтерактивних вправ „Розумовий штурм", „ Коло ідей", „ Вирішення проблем", „ Незакінчені речення" приймаються всі думки дітей як реальні, так і вигадані. Вправа „ Пошук інформації" вчить школярів самостійно працювати з додатковою літературою, дає можливість віднайти факт, який може заперечувати те, що раніше приймалося як незаперечне. Отже, це дає можливість для розвитку розумового скепсису щодо існуючих правил, висновків, думок;інтерактивні вправи спрямовані і на розвиток уміння знаходити спільні рішення з однокласниками; на підвищення інтересу школярів до вивченого матеріалу.

     Для того, щоб охопити весь необхідний навчальний матеріал і глибоко його вивчити, планую роботу заздалегідь. Учням даю випереджаючі завдання з відповідних тем. На одне заняття підбираю одну або дві інтерактивні вправи. Під час інтерактивної вправи даю учням час подумати над завданням, важливим є обговорення. Інтерактивна вправа визначає кінцевий результат.

Варто зупинитися на позитивних сторонах кооперативного учіння як одного з провідних у системі інтерактивного навчання, де кожен має допомагати, одержувати допомогу від іншого. Кожен бере участь у кооперативній творчості, тобто кожна група виконує частину загального завдання, що доцільно під час вивчення великого за обсягом матеріалу. Обдарованіші діти допомагають менш обдарованим. Кооперативне учіння позитивно впливає на всіх школярів - слабких, середніх і сильних. Слабкі можуть скористатися підтримкою групи і досягти успіху в опануванні навчальних програм з математики. Середні також бачать значно вищі горизонти своїх досягнень і мають почуттєві переживання від свого поступку. Найбільш сильні вчаться працювати разом з іншими, чого вони не робили раніше, коли буди впевненими у своїй талановитості лише для себе, а не для інших. Вони знаходять у кооперативній праці велике задоволення від допомоги іншим, виконуючи педагогічну функцію навчати менш підготовлених.

     Кооперативне учіння покликане розвивати толерантну поведінку серед учнів. Таке учіння знищує недовіру. Учні відчувають у конкретних виявах колективізму свою особисту участь і свою персональну значущість; усі відчувають комфорт від потреби спілкування з іншими. Усі відчувають власну вагомість і ексклюзивну вартість. Рідко зменшується самотність, підвищується мотивація, поліпшуються особисті досягнення.

     Ситуації колективного учіння дають школяреві можливість співпрацювати в різних групах. Кожен школяр своєрідно переживає когнітивну ситуацію, а разом із тим психологічну і соціальну, постійно перебуваючи в стані зміни між особистісних зв'язків, досвіду пізнання й оцінок, дій і сподівань. Серед інтерактивних технологій кооперативного навчання можна виділити такі інтерактивні вправи: „Карусель", „Синтез думок", „Діалог", „Спільний проект", „Пошук інформації", „Коло ідей".

    На мою думку, за умов інтерактивного навчання учень може навчатися робити свідомий вибір серед широкого спектра альтернатив і брати на себе відповідальність приймати самостійні рішення, щодо розв'язку задач та вправ. Важливо, що кожен може це робити свідомо й грамотно. У результаті застосування інтерактивних технологій створюються сприятливі можливості й для духовного розвитку особистості, а також ефективному процесу соціалізації. Слід зазначити, що інтерактивне навчання дозволяє різко збільшити процес засвоєння матеріалу, оскільки впливає не лише на свідомість учня, а й на його почуття, волю (дії, практику). Результати цих досліджень можна відобразити в схемі, що отримала назву „Піраміда навчання".

Лекція - 5 % засвоєння

Читання - 10 % засвоєння

Відео-, аудіо-матеріали - 20 % засвоєння

Демонстрація - 30 % засвоєння

Дискусійні групи - 50 % засвоєння

Практика через дію - 75 % засвоєння

Навчання інших / застосування отриманих знань відразу ж - 90 % засвоєння.

З піраміди видно, що найменших результатів можна досягти за умов пасивного навчання (лекція - 5 %, читання - 10 %), а найбільш інтерактивного (дискусійні групи - 50 %, практика через дію - 75 %, навчання інших чи негайне застосування - 90 %), тому можна сформувати кредо інтерактивного навчання:

Те, що я чую, я забуваю.

Те, що я бачу й чую, я трохи пам'ятаю.

Те, що я чую, бачу й обговорюю, я починаю розуміти.

Коли я чую, бачу, обговорюю й роблю я набуваю знань і навичок.

Коли я передаю знання іншим, я стаю майстром.

Набагато важливіше навчити, ніж просто розповісти.

    Процес навчання на уроках математики - це не автоматичне вкладання навчального матеріалу в голову учня. Він потребує напруженої розумової роботи дитини, її власної активності участі в цьому процесі. Пояснення й демонстрація, самі по собі, ніколи не дадуть справжніх, стійких знань. Цього можна досягти тільки за допомогою активного та інтерактивного навчання на уроках математики. Майстерність учителя допомагає дітям досягти найкращих результатів тими засобами, які най оптимальніші в кожній окремій ситуації. Учитель не має права ігнорувати колективну ігрову діяльність учнів тому, що це може призвести до недовіри як між учнями, так і між учнями та вчителем. Спільна діяльність в організації та проведенні ігор сприяє об'єднанню колективу та формуванню спільної мети. Ігрові технології інтерактивного навчання (ситуативне моделювання), які цікавістю, емоційністю позбавляють дитину почуття суспільного відчуження, сприяють соціальному розвитку дитини. Таким чином діти вчаться працювати в команді.

     Для того, щоб учень добре навчався, він має бути постійно включений у процес учіння. Шляхом спілкування з учнями, учитель він має говорити на уроці не один і не два рази, а постійно спілкуватися.

    Уроки математики, організовані за інтерактивними технологіями, сприяють розвитку мислення учнів уміння вислухати товариша і зробити свої висновки, вчитися повадки думку іншого і вміти аргументувати думку свою. Тому, нас своїх уроках математики активно застосовую групову навчальну діяльність - модель організації навчання в малих групах, об'єднаних спільною навчальною метою. Найчастіше парну і групову роботу я проводжу на етапі застосування набутих знань. Тому, клас поділяю на групи з різними навчальними можливостями, і кожна з цих груп потребує особливого, індивідуального підходу. Найважче працювати зі слабкими учнями, вони потребують дуже багато уваги на уроці, і ось постає питання, як організувати роботу з цими учнями. Щоб не залишати поза увагою інші групи дітей.

    Малі групи використовую тільки в тих випадах, коли завдання вимагає спільної, а не індивідуальної роботи.

  Важливим моментом групової роботи є опрацювання змісту і подання групами результатів колективної діяльності. Залежно від змісту та мети навчання можливості різні варіанти організації роботи групи.Дуже важливо на уроках залучати всіх учнів. У цьому допомагають такі методи, як "Коло ідей", "Мікрофон".

    "Коло ідей" - учні, сидячи у колі, мають можливість висловити та обґрунтувати свою позицію. "Мікрофон" - по черзі викликаю учнів, які імітують "говоріння" у мікрофон. Інші учні не можуть говорити, вигукувати з місця, право говорити належить тільки тому, у кого символічний мікрофон.

   Метод "займи позицію" допомагає вести обговорення дискусійного питання в класі. Використовую його з метою надання учням можливості висловитися та практикуватися в навичках спілкування.

   Метод "Прес". Метод надає можливість навчитися аргументовано, в чіткій і стислій формі формулювати і висловлювати свою думку з дискусійного питання.

   Метод "Прес" має таку структуру та етапи.

1. Позиція "Я вважаю, що." (висловіть свою думку, поясніть, у чому полягає ваша точка зору).

2. Обгрунтування". тому що." (наведіть причину виникнення цієї думки).

3. Приклад". наприклад." (наведіть факти на доказ вашої думки, вони підсилять вашу позицію).

4. Висновки "Отже, я вважаю." (узагальніть свою думку, про те, що необхідно робити).

    Виявити різні позиції щодо певної проблеми або суперечливого питання дає можливість застосування методу дискусії. Щоб дискусія була відвертою, створюю в класі атмосферу довіри і взаємоповаги, і тоді всі учні класу включаються в розумову діяльність і розвивають свої здібності. З цією метою пропоную учням дотримуватися таких правил:

Висловлюватись по черзі, не перебиваючи того, хто говорить.

Критикувати думку, а не особу, яка її висловлює.

Поважати всі висловлені думки.

Не сміятися, коли інший говорить, за винятком випадків, коли хтось жартує.

Не змінювати теми дискусії.

Заохочувати до участі в дискусії інших.

Для дискусії пропонуються суперечливі питання.

З метою розвитку навичок ведення дискусії застосовую метод "Акваріум", суть якого полягає в поділі учнів на дві-три групи для виконання ними певного завдання. Гра проходить так. Одна з груп сідає в центрі класу, утворивши внутрішнє коло. Учасники цієї групи починають обговорювати запропоновану проблему, а всі інші спостерігають за обговоренням. На цю роботу відводиться 3-5 хв., після чого група займає свої місця, а вчитель пропонує класу відповісти на запитання: Чи погоджуєтесь ви з думкою групи? Чи достатньо вона аргументована? Який з аргументів найбільш переконливий?

   Після цього місце в "Акваріумі" займає інша група та обговорює наступну ситуацію. Усі групи мають по черзі побувати в "Акваріумі", і результати їх роботи обговорюються в класі.

    Великий інтерес у дітей викликає урок-вікторина. Під час проведення такого уроку використовуються запитання, підготовлені самими учнями у групах або ж запропоновані вчителем. Основною вимогою до запитань є їх пізнавальність.

    Активізації розумової діяльності учнів сприяє самостійна робота з вивчення певних тем і складання запитань, на які в тексті немає прямої відповіді, що змушує вдумливо читати текст, осмислювати його.

    На етапі закріплення вивченого матеріалу використовую кросворди та ігри: "Хто більше знає", "Поле чудес", вікторини, прийом "П'ять речень".

    На уроці, в залежності від кількості учнів, об'єдную їх у пари, трійки та групи. Усе, що пропонують учні, обговорюємо. Допомагаю учням опрацювати інформацію, прийняти власні рішення. Спостерігаю, щоб жоден з учнів не залишився поза обговоренням. Для забезпечення швидкого та ефективного включення учнів в інтерактивну діяльність даю учням пам'ятки, які містять опис діяльності в збірнику "Учись учитись". Робота в групах може бути організована на таких етапах уроку, як актуалізація, вивчення нового та закріплення вивченого матеріалу. На етапі мотивації навчальної діяльності застосовую метод асоціювання, вправу "Мікрофон", "Мозковий штурм". Ці вправи дають можливість учням вільно висловлювати свої думки.

   Робота у великій групі (тобто з усім класом) - навчальний метод, коли вся група обговорює ідеї чи явища, що стосуються певної теми.

    Намагаюся уникати "закритих" питань, на які можна однозначно відповісти "так" чи "ні", ставлю відкриті питання, що починаються з "як?", "чому?", заохочую учнів висловити свої думки, судження, почуття. Демонструю увагу до всіх, дякуючи кожному за запитання чи висновок.

    На інтерактивних уроках залучаю учнів до визначення мети уроку, тобто очікуваних результатів. Важливо, щоб учень не тільки знав, розумів, чого він досяг, а й чого він хотів би досягти на наступному уроці.

    Необхідну інформацію для роботи на уроці учні можуть отримувати під час міні-лекції, роботи із роздатковим матеріалом, виконанні домашнього завдання.

    Метою інтерактивної вправи є засвоєння навчального матеріалу, досягнення результатів уроку. Після того як учнів об'єдную в групи, проводжу інструктування - розповідаю про мету вправи, чітко даю завдання, вказую час на виконання завдань та запитую, чи все зрозуміло. Намагаюсь надати дітям максимум можливостей для самостійної роботи: навчання в співпраці один з одним. В період презентації результатів вимагаю від учнів чіткої інформації.

    Під час роботи в групах учні ведуть короткі записи чи складають таблиці. Учень пише для себе, щоб визначити, запам'ятати, пояснити, обміркувати інформацію або власні ідеї. Виклад думок на папері оцінюю. Кожен учень незалежно від рівня підготовки бере участь у розв'язанні колективної проблеми.

На уроці після вивчення нової теми пропоную учням скласти різноманітні завдання для іншої групи, а якщо трапляється так, що суперники не можуть відповісти - відповідають самі. Можна запропонувати учням завдання творчого характеру, наприклад скласти кросворд з теми.

    Під рефлексією психологи розуміють самоаналіз, розмірковування над тим, що людина знає, думає, міркує. На цій стадії учень перетворює нові знання на власні, оскільки висловлює їх своїми словами. В кінці уроку повертаємося до записів на дошці, зроблених на початку уроку, уточнюємо, що зі сказаного підтвердилося, чи досягли поставленої перед собою мети, чому навчилися.

    Обов'язково звертаю увагу на невербальні комунікації - стан душі кожного учня, з яким закінчують урок. Намагаюся зняти напругу, а також поставити нову мету для освітньої діяльності, причому учні самі беруть на себе зобов'язання щодо подальших дій. Для кращої організації навчальної діяльності на уроці рекомендую в зошиті написати резюме, дати відповіді на запитання: що сподобалося на уроці?, що не сподобалося?, чи задоволені ви собою?, поставте оцінку собі та дайте собі завдання.

    Інтерактивні методи навчання дають можливість активізувати мислення учнів, залучати учнів до плідної бесіди, мотивувати навчання, показувати різні точки зору, допомагає ставити свої запитання та формувати власну думку.

    Впровадження інтерактивних методів у практику роботи, разом з тим, пов'язане з певними труднощами і проблемами. Насамперед, найчастіше доводиться стикатися з обмеженістю інформації, яку доводиться додатково готувати до уроку, недосконалістю підручників, і, часто, з байдужістю учнів до вирішення проблем, які стоять на уроці. Основним недоліком групової роботи є різний рівень знань і можливостей учнів, що, в кінцевому результаті, впливає на результативність роботи всієї групи і створює психологічну напругу. Дискусію важко провести у тому випадку, коли учні в недостатній мірі оволоділи фактичним матеріалом по темі і тому не можуть аргументовано довести свою думку. До того ж підготовка кожного інтерактивного уроку вимагає значних затрат часу. Все це разом не дозволяє робити всі уроки інтерактивними. У кінцевому підсумку такими є окремі, найбільш зручні за темою уроки, або ж на уроці використовуються окремі методи інтерактивного навчання.

    Готуючись до кожного уроку, думаю над тим, щоб був побудований методично вірно, намагаюся, щоб урок на урок не був схожий. На своїх уроках намагаюся стимулювати творчий пошук, використовую різні методи і форми роботи, прищеплюю учням навички самостійної роботи з книгами; розвиваю навички роботи в групі, вміння слухати товаришів та висвітлювати свою думку; привчаю до дослідження, пошуку, спостережливості.

    Таким чином, використання інтерактивних технологій на уроках математики дає можливість збагачувати світоглядну і моральну основу суджень як окремої особливості, так і громадської думки учнівського колективу. За допомогою подібних інтерактивних вправ можна глибше осмислювати актуальні явища громадського, культурного, міжнародного життя, навчитися поважати власну думку, зрозуміти, що не завжди те, що висловлює більшість, є істиною.

 

ВІДКРИТІ УРОКИ

     Наведу приклад уроку "Подорож у світ математики".

Мета уроку: формувати поняття рівняння, кореня рівняння (розв'язку), вироблення навичок розв'язування рівнянь за правилами знаходження невідомих компонентів додавання і віднімання; Розвивати вміння слухати, працювати самостійно та в парах, розширити знання учнів про власну державу; Виховувати уважність, інтерес до предмету.

Тип уроку: урок формування вмінь і навичок.

Обладнання: зображення семи чудессвіту та України, підручники, індивідуальні картки, картки із завданнями, набрані відповіді.

Хід уроку:

I. Організація класу.

II. Оголошення теми та мети. Мотивація.

    Сьогодні на уроці ми з вами продовжуємо вивчення теми "Рівняння" та вдосконалюючи обчислювальні навички, здійснимо невеличку подорож по теренах нашої Батьківщини. Я впевнена, ви не раз чули про сім чудес світу. До речі назвіть відомі вам Сім чудес світу. (Александрійський маяк, Колос Родоський, Мавзолей в Галікарнасі, Піраміда Хеопса, Сади Семираміди в Вавілоні, Статуя Зевса в Олімпії, Храм Артеміди). На звання семи чудес України претендувало 100 пам'яток історії та культури з усіх регіонів нашої держави. Сьогодні на уроці спробуємо відкрити для себе ці сім чудес України. Ми будемо подорожувати по нашій Батьківщині, але подорож ця буде незвичайна - математична. Тож озброюйтесь знаннями, кмітливістю, зосередженістю, твердістю і вирушаймо в дорогу.

III. Перевірка домашнього завдання.

Перевіряють консультанти та доповідають. (Збираю зошити та оцінюю)

У в столиці України Києві розташовано два із семи чудес України - цеКиєво-Печерська лавра та Софія Київська.

(Продемонструвати зображення пам'яток історії.)

IV. Вивчення нового матеріалу.

Мандруємо далі Дніпром до наступного міста - володаря одного з семи чудес України. Але перш ніж відгадати де ми зупинимося, ви повинні будете дати мені відповіді на питання:

Що називають коренем рівнянням? Що означає розв'язати рівняння? (X)

Що потрібно зробити, щоб знайти невідомий доданок? (О)

Що потрібно зробити, щоб знайти невідоме зменшуване, від'ємник? (Т)

Що потрібно зробити, щоб знайти невідомий множник? (И)

Що потрібно зробити, щоб знайти невідоме ділене, дільник? (Н)

Якщо ви дасте мені вірні відповіді на всі питання - я відкрию вам назву міста - зупинки.

Отже, наступна наша зупинка - це місто Хотин, що знаходиться в 15 км від Кам'янця-Подільського. У цьому місті розташований Державний історико-архітектурний заповідник "Хотинська фортеця", що є наступним дивом України.

Продемонструвати зображення пам'яток історії.

V. Розв'язування вправ.

Розв'язуючи номери ви дізнаєтеся назву міста, у якому розміщено ще одне з чудес України. Працюємо таким чином:

Iряд - виконує 1, 2, 3 приклади;

IIряд - 4, 5, 6 приклади;

IIIряд - 7, 8, 1 приклади.

1) 55+x=87;

2) x+147=305;

3) 856-x=412;

4) x-4523=2354;

5) x?13=104;

6) 21x=315;

7) 238: x=14;

8) x: 8=192;

9) x: 34=2

1) 32 - З;

2) 158 - А;

3) 444 - П;

4) 6877 - О;

5) 8 - Р;

6) 67 - І;

7) 382 - Ж;

8) 1536 - Ж;

9) 68 - Я;

    Саме у місті Запоріжжі знаходиться ще одне із семи чудес України - цеНаціональний заповідник Острів Хортиця". (Демонструється зображення).

Дніпром, а потім Чорним морем ми з вами вирушаємо на пошуки наступного дива на Південний берег Криму у таврійські степи - у місто Севастополь.

Таким чином, я відкрию вам п'яте диво України - Херсонес Таврійський.

З відкриттям попередньої історичної пам'ятки України ми завершуємо подорож водними шляхами і продовжуємо подорожувати суходолом. Вирушаймо в путь на захід України.

Оскільки назва міста, до якого ми з вами прямуємо, подвійна, то і завдання, яке я вам пропоную складається з двох кроків.

№. (1, 3,5)

1) (134+x) - 583=426;

134+x=426+583;

134+x=1009

x=1009-134;

x=875.

(134+875) - 583=426.

3) (x-506) +215=429;

x-506=429-215;

x-506=214;

x=214+506;

x=720;

(720-506) +215=426.

5) (942-a) - 126=254;

942-a=254+126;

942-a=380;

a=942-380;

a=562;

(942-562) - 126=254.

Шосте диво України - це Національний історико-архітектурний заповідник"Кам'янець", що знаходиться у місті Кам'янець-Подільський.

А тепер прямуємо додому, і шлях наш пролягає ще через одне диво України. Але ви дізнаєтесь його назву, якщо дасте правильні відповіді на питання: Розв'яжіть усно такі рівняння:

А+ 5 = 5; М5-А=5; У

А - 5 = 0; А5+А = А; Н

А+1 = 1: Ь

Розмістіть дані числа та прочитайте назву нашої останньої зупинки. Так, це Умань. А сьомим дивом України є Національний дендрологічний парк "Софіївка". (демонструється зображення)

VI. Підсумок уроку.

Ось і завершилася наша подорож. Ми з вами пригадали, як розв'язуються рівняння, розв'язали приклади. Водночас ми згадали історичні пам'ятки нашого народу, які мають величезну цінність не лише для нашої держави, я й для світу в цілому.

Тож, чи сподобалася вам подорож?

Мені теж було приємно з вами працювати.

VII. Домашнє завдання.

 

ПОЗАКЛАСНА РОБОТА З МАТЕМАТИКИ

 

    Найважливішою метою проведення позакласної роботи є розвиток інтересу до математики.Останніми роками в математиці виникли нові напрямки, які мають не тільки практичне значення, а й великий пізнавальний інтерес.Існують і різноманітні форми позакласної роботи з математики: гуртки, факультативи, турніри, естафети, конкурси, олімпіади, екскурсії, позакласне читання науково-популярної літератури, виготовлення математичних моделей тощо.

Інтелектуальні ігри

    Гра - унікальний феномен людської культури. З ранніх початків цивілізації вона стала контрольним мірилом вияву найважніших рис.Основною метою інтелектуальних ігор є розвиток творчих та розумових здібностей, логічного мислення, підвищення рівня ерудиції, виховання почуття колективізму та відповідальності. Відомо багато різноманітних інтелектуальних ігор: математичний бій, математичний хокей (футбол), математичний ярмарок. Великою популярністю користуються ігри - аналоги телевізійних передач: брейн-ринг, поле чудес, щасливий випадок тощо. Зрозуміло, що жорсткі правила проведення ігор відсутні. Кожнийучитель коригує правила і підбирає запитання для гри залежно від власного досвіду, рівня підготовленості учнів, наявності часу.

    Приклад проведення математичної гри:

"Брейн-ринг" (для 8-9 класів)

Передмова: підготовку до вечора ведуть три команди, які придумують собі назви, готують емблеми і привітання. Я як вчитель з математики готую запитання для гри (не менше 20). Варіанти запитань роблять в трьох примірниках, які в день змагання будуть передані ведучому. Журі отримує цей перелік запитань з відповідями до них

Порядок проведення гри "Брейн-ринг"

1. Команди викликають один одного по черзі.

2. Якщо викликана команда хоче відповідати, то вона виставляє доповідача, а інша - опонента для перевірки розв'язку.

3. Командам можуть даватися хвилинні перерви для допомоги доповідачу або опоненту.

4. Якщо викликана команда відмовилась відповідати, то команда, яка викликала, повинна сама розказати розв'язок задачі.

5. Команда може відмовитися робити наступний виклик (якщо в неї не залишилось розв'язків задач). Тоді інша команда отримує право розказати розв'язок будь-яких задач, що залишилися нерозібраними.

6. Кожна задача вартує 6 балів. За "чистий" розв'язок задачі дається 6 балів, а за "повне" опанування - 3 бали.

7. За гарний розв'язок або за гарне опанування журі може дати один преміальний бал.

8. Журі може оштрафувати команду за шум, за неетичну поведінку (1 бал).

Запитання гри:

1. Миколка дає друзям покататися на своєму велосипеді. За 1 плитку шоколаду він дозволяє кататися 1,5 год., а за 2 цукерки - 0,5 год. Юрко дав Миколці 2 плитки шоколаду і 4 цукерки. Скільки часу може кататися Юрко? (4год.) 2. Кожна команда отримує стрічку довжиною м. Як відрізати від неї півметра, не користуючись вимірювальними приладами? 3. Цей французький математик і філософ уперше запропонував позначати у формулах невідомі величини буквами х, у, z.

(Р. Декарт.) 4. Що потрібно додати до квадрата різниці двох чисел, щоб одержати квадрат їх суми? (Добуток цих чисел, помножений на 4.) 5. Чи дивитеся ви гру “О, щасливчик! ”? Це дуже цікава гра, але її ведучий часто припускається помилки, яка стосується математичної термінології. Пригадайте і назвіть цю помилку.

інтерактивний метод урок математика

(Він вживає термін "цифра" замість "число", наприклад: "1000 - неспалима цифра".) 6. Прошу винести предмет на сцену! Це - квітка гортензія. А названо її на честь жінки-математика Гортензії Лепот, яка допомогла відкрити одну з планет Сонячної системи шляхом обчислень. Про яку планету йде мова? (ПроНептун.) 7. Рівність 101 - 102 = 1, звичайно ж, неправильна. Але в ній можна переставити одну з цифр так, щоб отримати правильну рівність. Зробіть це! (101- 102=1.) 8. В одній родині було багато дітей. Семеро з них любили капусту, шестеро - моркву, п'ятеро - горох Четверо любили і капусту, і моркву, троє - і капусту, і горох, двоє - і моркву, і горох. А один з бажанням їв і моркву, і капусту, і горох. Скільки дітей було в родині? (10 дітей.) 9. У Великобританії користуються попитом будинки з привидами. Будинок з привидами на 25 % дорожчий від такого самого будинку без привидів. А на скільки відсотків будинок без привидів дешевший від будинку з привидами? (На 20 %.) 10. Два хлопчики зустрілися у вагоні потягу.

- Я завжди їду в п'ятому вагоні від хвоста потягу. - сказав Вітя.

- А я - у п'ятому від голови, - заявив Сергій.

Скільки вагонів було в потязі? (9 вагонів.) А зараз переходимо до геометричних запитань.

12. Хто був автором першого “підручника" з геометрії? (Евклід.) 13. А хто є автором вашого підручника з геометрії? (О.В. Погорєлов.) 14. Якими словами Евклід закінчував кожне доведення? (“Що і треба було довести”.) 15. У давнину було прислів'я: “Не клянися ім'ям учителя, а наведи доведення”. Згадайте вчених стародавньої Греції і назвіть ім'я учителя, про якого йдеться.

(Аристотель.) 16. “Ось і кола, і круги намалюємо та лічити цифри для числа плануємо”. З допомогою нескладних підрахунків скажіть, про що йдеться? (Прочисло, кількість букв у словах є цифрами числа.) 17. Число ще називають архімедовим числом. Наступне запитання теж стосується Архімеда - вченого і винахідника. Прошу винести предмет на сцену! Ви бачите м'ясорубку. Головна її частина - “гвинт Архімеда”. Його винайшов Архімед більше ніж 2000 років тому, але придумав його не для м'ясорубки. А для чого? (Для перекачування води наполе.) 18. У перекладі з грецької мови це означає “ та, що поділяє навпіл ”. Про що йдеться? (Про бісектрису.) 19. У нас були запитання про стародавню Грецію, а зараз звернемося до стародавнього Єгипту. Символом справедливості там вважався страус. Чому? (Пір'їна страуса має однакову ширину по всій довжині.)20. Це відбулося 900 років тому, у 1101 р. король Генріх І звелів виміряти відстань від кінчика його носа до кінця середнього пальця витягнутої руки. За цією міркою було виготовлено зразок офіційної англійської одиниці довжини. Назвіть цю одиницю.

(Ярд.) 21. У якого трикутника один кут дорівнює сумі двох інших? (Упрямокутного.) 22. Увага! Чорна скринька! У скриньці - теж трикутник. Саме про такий трикутник один математик написав, що він задалеко зайшов, дуже полюбляючи порядок. Який же трикутник у скриньці? (Рівносторонній.)

Сучасна педагогічна практика закономірно ставить питання зміцнення взаємозв'язку факультативних занять з класними та позаурочною роботою, подання учням допомоги у свідомому виборі факультативних курсів.

Дуже бажано, щоб зусилля вчителів, спрямовані на позакласну роботу, відбивалися на наслідках навчання математики. Важливо забезпечити таку взаємодію між класними, факультативними та позакласними заняттями в школі, щоб весь навчально-виховний процес являв єдине ціле, коли класні та позакласні заняття, зберігаючи свої специфічні особливості, цілеспрямовано впливали один на одного, сприяючи підвищенню спільної ефективності навчання, виховання та розвиток школяра. Так наприклад зацікавити дітей до розв'язання математичних кросвордів:

4. Кросворд по геометрії .

Гра риболовля.

По одній людині від команди виступлять у ролі рибалок. На рибках написані шаради, які буде розгадувати вся команда. Ключ отримує та команда, яка виловить і відгадає більше шарад.

Приклади шарад:

Яка ягода утворюється при попаданні твердих атмосферних опадів у святковий напій для дорослих? (Виноград.) · Що може вирости на обличчі, якщо в сосновому лісі читати хвалебні вірш? (Борода.) · Яке вийде отруйна речовина, якщо довгохвоста гризунів зустріне довгошерстого бика? (Мишьяк.) · Який струнний інструмент вийде, якщо на ділянці в 100 м ² звучить одна й та ж нота? (Арфа.) · І 100 рія. (Історія.) · Ро 100 к. (Росток.) · О 3 цание. (Отріцаніе.) · Ін 3 га. (Інтрига.)